top of page

Моя історія

  • violabest8
  • 19 нояб. 2020 г.
  • 1 мин. чтения

Це був вечір суботи. Я, як завжди, переглядала серіал, який мені рекомендували. У якийсь момент я заснула, все через приємну музику у кінострічці. Але ця "ідилія" тривала недовго. Мене різко збудив телефонний дзвінок, я ледве не впала з ліжка.


Дзвонила моя подруга, від якої не було нічого чутно вже три дні. У той момент я думала що зараз відповім, та морально відлупцюю її, щоб не лякала так. Три дні це занадто довго.


Тільки-но я збиралась відкрити рот, щоб почати жартовно лаяти її, я почула голос її мами. Він хрипів, ніби жінка багато кричала та плакала. Моє серце впало до п'ят.

Я не встигла спитати, вона сказала тільки декілька слів.

"Она убила себя"

У цю секунду звуки зникли. Я почала згадувати кожен момент, кожну ситуацію, яка була для неї тригером. Адже як це буває, особливих ненавидять.

Ось і її ненавиділи. За її доброту, талант та особливості, які насправді були прекрасні та чарівні...


Це було не один рік тому, але я і досі жалкую, що не була з нею раніше.

Comments


Пост: Blog2_Post

Форма подписки

Информация отправлена. Спасибо!

  • Facebook
  • Twitter
  • LinkedIn
  • Instagram

©2020 isoly. Сайт создан на Wix.com

bottom of page